Ювілейний ShockolaD із кримськими родзинками

Львівський гурт і кримська співачка Мавіле Сахтара дивовижно поєднали етно-джазовими мелодіями українські та кримськотатарські пісні

Мистецтво не знає горизонтів. Джазовий вечір у Першому українському театрі для дітей та юнацтва дав змогу ще раз у цьому переконатися. Львівський гурт ShockolaD і кримська співачка Мавіле Сахтара виступили на спільному концерті «Музичні колаборації». Проект має на меті єднати український та кримськотатарський народи всупереч окупації.

Джаз – музика для вільних людей. А з погляду на аудиторію, яка зібралася біля театру, – інтелігентних. Якщо би музику можна було понюхати і скуштувати, то джаз пахнув би старим театром, а його смак нагадував би шоколад. Саме так солодко і тепло святкував своє 10-ліття гурт ShockolaD, що працює у стилі world music. Джаз сам по собі є поєднанням непоєднуваного: синтез африканської та європейської культур. А організатор «Музичних колаборацій» Халіл Халілов вирішив зробити ще сміливіший експеримент – «сплести» українські та кримськотатарські народні мотиви. Так виникла ідея поєднати колоритний голос Сахтари та етноджаз музики ScokolaD.

«Музика – це свобода, - сказала зі сцени неймовірна Мавіле. – Останнім часом нас дуже хочуть позбавити цієї свободи. Але, доки ми єднаємось мистецтвом, цього ніхто не зробить». На цьому наголошував і Халілов, говорячи, що культурний зв’язок - важливий крок проти окупації.

Уже після першої композиції стало зрозуміло: навіть найсміливіший експеримент вдасться, якщо докласти щедру порцію любові. «Музичні колаборації» - це переплетіння душ, стилів, ритмів, мов, тональностей і врешті культур. Звична нам народна «Вербова дощечка» разом із незрозумілими нам словами кримської народної пісні заворожила зал. Голоси львів’янки Іванки Червінської та кримчанки Сахтари сплелися у цільну і магічну суміш. Перші кілька хвилин у залі, здавалось, ніхто не дихав, а серця билися у єдиному ритмі.

«Вийди Іванку», «Віночок», «Купалочка», «Чия то долина», «Криниченька», «Співаночка»... Завдяки поєднанню ритмів складалося враження, що усі пісні – суцільна композиція.

«Аби з’єднати пісні різних народів, нам треба було «розібрати» кожну композицію до основ, - пояснює Халіл. – І початковий код у кримських та українських піснях - однаковий. Це означає, що в історії було багато моментів тісного переплетення наших народів». Мавіле розповіла, що українська народна «Ти ж мене підманула» існує теж у кримських татар.

Те, що відбувалося далі, треба було бачити на власні очі. Музикант Міша Балог майстерно грав спершу на саксофоні, потім на трубі, а поміж тим регулював музичний «пульт». Справжньою зіркою концерту був барабанщик Ігор Гнидин.

Не дарма його називають серцем гурту ShockolaD - під час гри на своєму інструменті він «відключався» від світу. Ейфорія, що охопила музикантів, захоплювала також аудиторію і з ще більшою силою поверталася на сцену. Енергетика буквально циркулювала залом. Багато людей танцювали просто сидячи, інші мимовільно похитували головою. Апогеєм масового зачарування були проспівані аудиторією слова «Ой на Купала Купалочка не виспалася Наталочка». Головною ознакою завоювання любові публіки було те, що протягом цілого концерту нікому не сиділось спокійно.

«Це не останній українсько-кримськотатарський проект, - обіцяє Халіл. – Мистецтво, що покликане об’єднувати, має продовжувати розвиватися».

3 листопада 2014 року
Владислава Польчин

http://wz.lviv.ua/life/129188